Я не очікувала нічого особливого від цієї поїздки - все-таки, це пострадянський простір. Але Рига виявилася несподівано красивою, дуже чистою, спокійною і привітною європейською столицею. Її особливість у тому, що тут недостатньо пройтися вузькими вуличками Старої Риги - неодмінно потрібно відійти щонайменше кілометр від центру у північно-східному напрямку, щоб побачити знаменитий ризьким модерн в архітектурі, зазирнути на хвильку у завжди відчинені двері храмів, перепочити у спокої парків.
Таксі від аеропорту до центру міста коштувало 15-20 євро на компанію, тому громадський транспорт ми навіть не розглядали. Однак, було прийнято рішення їхати не безпосередньо у центр Риги, а до Вантового мосту через р. Даугава. І ось який цікавий твір мистецтва чекав нас там.

Маємо перші фото і перші враження про Ригу, і переходимо Вантовий міст пішки, поволі наближаючись до вузьких кольорових вулиць Старої Риги.

Найстаріша частина міста на правому березі річки Даугави, що у 1997 р. внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Рига заснована у 1201 р. єпископом Альбертом. У 1300 р. територія міста остаточно сформувалася в межах захисних мурів.


Нині центр міста майже позбавлений автомобільного руху і, як не дивно, великого туристичного натовпу. Очевидно, Рига не користується такою великою популярністю, як інші європейські столиці. І дуже даремно!

Побудований у 1330 р. лівонськими лицарями, майже знищений у 1484 р., відбудований у 1497-1515 рр., розширений польськими та шведськими намісниками у 17 ст., нині Ризький замок є резиденцією президента Латвії.
Фото немає, але Ризький замок буде першою білостінною спорудою, що ви побачите з правої сторони, зійшовши з Вантового мосту.
Англіканська церква, побудована в неоготичному стилі у 1855-1859 рр. - красива споруда з приємним інтер’єром - робимо фото і йдемо далі.


Кафедральний собор Риги, будівництво якого розпочалося ще в 1211 р. і тривало до середини 13 ст. Цікаво знати, що в розташованому при соборі монастирі була відкрита школа, що у 16 ст. стала першим світським вищим навчальним закладом Риги.



Красивим і затишним є також внутрішній двір церковно-монастирського комплексу.


Одночасно можна оглянути експонати Музею історії Риги.

Побудований у 1334 р., будинок використовувався для громадських зборів і заходів. У кінці 15 ст. перейшов в оренду до Товариства Чорноголових - молодих ризьких купців.

Будинок Чорноголових був суттєво зруйнований у роки Другої Світової війни, а у 1999 р. відбудований до сучасного вигляду. Зараз це красива споруда і музей одночасно, на майдані навпроти Міської ратуші.
Власне, туристи приходять сюди не стільки за естетичною насолодою від споглядання інтер’єрів чи прослуховування органних концертів, як за краєвидами, що відкриваються з майже 130-метрової вежі церкви.

Вежа церкви Св. Петра була зведена у кінці 15 ст., три рази зруйнована природніми катастрофами та війнами, до сучасного вигляду відновлена у 1967 р.
Відвідувачі можуть піднятися до оглядового майданчику вежі, розташованого на висоті 72 м, купивши квиток за 9 євро. Беззаперечним плюсом є ліфт - пішки доведеться дійти тільки до третього поверху.
Вхід у церкву Св. Петра для українців досі безкоштовний. Щоб отримати 50% знижки на квиток на оглядовий майданчик, покажіть український паспорт.
Оглядовий майданчик був моїм must have - люблю такі краєвиди з червоними черепичними дахами і десятками кілометрів простору до горизонту.


Ще один оглядовий майданчик знаходиться на даху (8 поверх) ТЦ “Рига”. Відверто кажучи, краєвид там не дуже, але випити філіжанку кави в досить затишному кафе рекомендую.

Виявляється, окрім уособлення сцени з веселої казки, у скульптури є політичний підтекст: музики ніби зазирають за “залізну завісу” по закінченні “холодної війни”.

У кожному туристичному місці є скульптура, якій потрібно потерти чи носа, чи стопу, чи що там ще - Рига не виключення. Загадуйте бажання і тріть усі чотири носи бременських музик, а потім щодня робіть хоч один крок, щоб наблизитись до бажаного і усе збудеться.
Це три найстаріші будинки Риги, що найчастіше зображені на листівках і сувенірах. Найстарший будинок з’явився ще у далекому 15 ст. і був першим кам’яним будинком у місті. Наймолодший був побудований у 17 ст. Щодо назви комплексу можна зустріти різні історії: або ж його побудували чоловіки з одного роду, або ж він названий аналогічно “Трьом сестрам” у Талліні. Щоб знайти на мапі “Трьох братів”, шукайте Археологічний музей Риги на вул. Maza Pils.

Чотири великих павільйони, найцікавішим з яких був для мене рибний. Бо не вся Балтика однаково багата на якісні морепродукти. Якщо відверто, то купити і спробувати хотілося усе! Копчена риба, жирненькі осоледці, ікра, мариновані овочі - від самого лише запаху паморочилося у голові. Ми вирішили не вечеряти у ресторані, а скупитися на ринку і зʼїсти усе це негайно в наших апартаментах. Вам теж щиро рекомендую.
Скульптура, розташована на однойменному бульварі, неподалік Старого міста, споруджена на честь перемоги у війні за незалежність Латвії 1918-1920 рр., відкрита у 1935 р. Стеллу заввишки 42,7 м увінчує бронзова фігура “Свободи”- молодої дівчини, що у високо піднятих руках тримає три золоті зірки, що символізують три регіони Латвії.

Це невелика смужка зелені по обидва боки міського каналу. Тут буде приємно просто перепочити на травичці або прокататися на прогулянковому кораблику, що робить коло навколо центру міста, випливаючи в Даугаву і повертаючись знову в парк.

Відверто кажучи, ця прогулянка не вартувала своїх грошей (квиток 18 євро) і рекомендувати вам її я не буду. Краєвиди досить пласкі, мало що можна справді детально роздивитись. Рятує лише аудіогід, бо, принаймні, почуєте певні історичні факти про місто.
Цю будівлю добре видно з оглядового майданчику на вежі церкви Св. Петра - отже, милуючись дорогою ризьким модерном, йдемо сюди. Двері собору відчинені і нас запрошують зайти всередину.

Тут я хочу згадати про ще одну особливість Риги, яку я для себе відмітила: жителі цього міста спокійні і привітні, якщо звернетесь із запитаннями - обов’язково усе пояснять без поспіху.
Кафедральний собор Різдва Христового є найбільшим православним храмом міста. У 1884 р. його двері вперше були відчинені для вірян. За часів рядянської влади, починаючи з 1918 р., собор не раз закривали, “перепрофільовували”, знищуючи прекрасні інтер’єри та декор. Лише у 1991 р. розпочато відновлення собору, запроваджено регулярні богослужіння.
Навколо собору - чудовий парк, де можна перепочити в тіні лип і каштанів.

Ця будівля знаходиться на протилежному березі річки Даугави. Її потрібно відвідати хоча б для того, щоб мати уявлення якими супер сучасними, красивими, комфортними і цікавими можуть бути такі заклади. Перший поверх бібліотеки можна оглянути без жодних додаткових маніпуляцій - тут ви знайдете виставкову залу, невеличкий музей книги, інтерактивну кімнату, де оживають ілюстрації - навіть цього буде достатньо для позитивних вражень від відвідування. Програма максимум - здати верхній одяг та рюкзак у гардероб, отримати вхідний бейдж і піти на прогулянку поверхами бібліотеки, піднявшись до закритого оглядового майданчику на даху.



Неподалік бібліотеки розташований знаменитий парк Аркадія. Але туди ми вже не дійшли, бо Національна бібліотека була останнім пунктом на мапі Риги перед поверненням в Гданськ.
Окрім описаних вище об’єктів, парків та вулиць Старого міста, у Ризі знаходиться велика кількість цікавих музеїв. Отож, якщо ви тут більше ніж на один день, рекомендую відвідати:
Латвійський музей архітектури
Латвійський національний художній музей
Ризький музей старих автомобілів
Академію наук Латвії
Латвійську національну оперу
Музей Ар-нуво на вул. Альберта
Музей історії Риги та мореплавання
Ризький музей порцеляни
У нас же була запланована поїздка в Юрмалу, про яку я розповім пізніше.
Рига - це те місто, де не обов’язково орендувати апартаменти у самісінькому центрі. Уся Рига безмежно красива завдяки будинкам у югендстилі, широким вулицям і тротуарам, паркам та скверам, храмам та музеям. Тут відчувається загальний позитив та спокій - але, можливо, це лише моє суб’єктивне враження.



Хоч Ригу і не позиціонують як місто для шопінгу, але торгових центрів тут досить багато. Усі вони цікаві і як архітектурний об’єкт, і як місце де можна перепочити, перекусити і, звичайно, зробити покупки.

Недорого пообідати у Ризі або й випити місцевого пива, можна у мережі закладів харчування Lido - без проблем знайдете їх на мапі. Це і кафе, і бари, і ресторани швидкого харчування, де ціни помірні, а кухня - місцева.

Свої невеликі продуктові закупи ми робили у супермаркетах Rimi. Ціни у Латвії загалом вищі, порівняно з польськими. Особливо вразили черешні по 20 євро/кг та полуниця, ціна якої стартувала від 3,5 євро на ринку до 19 євро у ТЦ. Але щось бюджетне на сніданок все ж можна знайти.
Знаменитий Ризький бальзам рекомендую купувати у спеціалізованих алкогольних магазинах - там ціна буде нижчою, ніж у супермаркеті. Зверніть увагу, що бальзам смаковий (вишня, смородина, тропік) та різної міцності.
Можна ставитися до цього як завгодно, але Рига - російськомовна. Звичайно, латвійська мова присутня. Але усі продавці, при потребі, переходять на російську: хтось розмовляє дуже добре, а хтось так, що просто можна зрозуміти усю необхідну інформацію.
День другий - і ми їдемо в Юрмалу!
By Valentyna Hudych
May 2025