Лейпціг

Новий Берлін, Маленький Париж - так називають Лейпціг: місто ярмарок, університетів, місто музики! Куди ж іще за святковим передріздвяним настроєм? І ми пакуємо... цього разу не валізу, а лише рюкзаки, і знову вечірнім автобусом їдемо спершу до Берліну, а звідти дві години - і ми в Лейпцігу!

Залізничний вокзал

Перші враження від міста отримуємо вже на вокзалі. А він таки вартий уваги! Особливо у цей передріздвяний період. Величезний, адже найбільший у Європі і один з найбільших у світі, прикрашений гірляндами та ялинками, наповнений новорічною музикою та метушнею - я у захваті! Додам цифри: довжина Лейпцігського вокзалу 298 м, площа 83 460 м.кв., 24 діючих перони та торговий центр усередині.

Лейпціг торговий

Першопочатково слов'янське місто Липськ (а польською і зараз Lipsk) вперше зустрічається у письмових згадках 1015 р.

У 1165 р. Лейпціг отримав дозвіл на ринкову торгівлю та статус міста. У цьому ж році відбулась перша ярмарка, а нині їх тут проходить близько 50-ти на рік.

Розглядаючи карту міста, не можна не звернути увагу на те, що увесь центр - це торгові пасажі, а сусідні з центром райони густо всипані маленькими крамничками. В одній, ну дуже автентичній, ми забирали ключі від апартаментів (бо, в іншому випадку, я б ніколи не зайшла в подібну). Отож, крамничка площею 4 кв.м., різноплановий товар сумнівного походження: чи то з бабціної скрині, чи зі смітнику, чи зроблене власноруч креативною подружкою, - і продавчиня у стилі хіппі 60-х років. Фото немає, бо, фактично, і фотографувати було нічого. Але враження залишились.

У Лейпцігу для кожного свій шопінг: GUCCI, Zara та багато інших модних брендів у центрі, або мікроскопічні крамнички на периферії.

Медлерпасаж, Лейпціг

А знаєте, чому у Лейпцігу ярмарки зразкові? 

До 1895 р. купці везли з собою на ярмарок увесь товар, що у них був для продажу - це важко, не зручно і займає багато торгової площі. А у 1895 р. вперше у світовій історії саме на ярмарок до Лейпцігу вирішили привозити лише зразки, а основне замовлення доставляти замовнику після ярмарку, вже безпосередньо від виробника. От і маємо зразковий ярмарок!

MusterMesse - "виставка зразків", а звідси й подвійна М, як символ Лейпцігського ярмарку.

Стара Ратуша

Красива, оригінальна і недоступна для фото у ярмарковий період - це Стара Ратуша Лейпцігу, що знаходиться на центральному Ринковому майдані. Кожен блогер вам розповість, що побудована вона за принципом золотого перетину: коли більша частина співвідноситься з меншою у тій же пропорції, що і цілість з більшою - поєднання математики та мистецтва дає відмінний ефект, і ми бачимо ренесансну споруду, побудовану у 1556/57 рр.

Але у грудні фасад Старої Ратуші закривають торгові кіоски, а помилуватися можна хіба лише дахом.

Різдвяний ярмарок

Якщо ми вже про нього заговорили, то розповім детальніше: за моїми спостереженнями, 70% - це різдвяні смаколики (пряники, штолен, різного роду гаряча вулична їжа, глінтвейн, шоколад та цукерки), усе решта - сувеніри - красиві і дорогі, але подивитись приємно. Один мене вразив настільки, що його фото того ж дня було надіслане кільком знайомим.

Торбинка дерев'яної стружки за 19.50 євро

Ярмарковий лайфхак: смачнючий німецький штолен можна купити у три рази дешевше в місцевому супермаркеті. Смакуйте, не здоров'я і беріть з собою як сувенір з різдвяного Лейпцігу!

Томаскірхе

Майже усе, що рекомендують побачити туристам у Лейпцігу, знаходиться навколо Ринкового майдану, у радіусі 1 км. Отож, далеко не відходячи від Старої Ратуші, знайдете й знамениту лютеранську церкву св. Фоми (або Томаскірхе), де протягом 27 років кантором хору хлопчиків працював знаменитий нині композитор Йоган Себастьян Бах. Знаменитий нині, бо за життя Бах не був дуже популярним і так і "не доріс" до придворного капельмейстера, бо не вистачало шляхетного походження. І лише у наступному столітті твори Баха заново "відкрив" Мендельсон, побачивши у ньому великого композитора своєї епохи. Могила Баха знаходиться у церкві, під центральним органом. А хор хлопчиків існує й донині.

І знову на жаль, але в церкву ми не потрапили через органний концерт, квитки на який потрібно купувати завчасно. Як і в церкву св. Миколая - з тієї самої причини.

Томаскірхе, Лейпціг

Пам'ятник Баху, Лейпціг

Пам'ятник Мендельсону, Лейпціг

Церква св. Миколая

Побудована у другій половині 12 ст., після отримання Лейпцігом статусу міста. В історії відзначилась тим, що саме у церкві св. Миколая, у Лейпцігу, зародився рух проти націоналістичного режиму, за об'єднання країни. Після мирних демонстрацій Берлінська стіна нарешті впала.

Але подорожі - це ще й казкові історії. Обійдіть будівлю церкви довкола і знайдіть на стіні підкову, сховану за гратами: кажуть, сам сатана загубив її, проїжджаючи містом на коні.

Льох Ауербаха

Must have для відвідування у Лейпцігу. Так кажуть усі. Однак, я не прихильник тих кафе та ресторанів, які призначені спеціально для туристів - вони стильні, цікаві, але якісь ніби занадто штучні. Але не про те мова. Льох Ауербаха зробив відомим Гьоте, що проводив тут вечори за келихом вина (підозрюю, не одним) у свої студентські роки ( був учнем юридичного факультету Лейпцігського університету). Пізніше Гьоте описав льох Ауербаха у своєму "Фаусті".

Цей ресторан знаходиться у Медлерпасажі. Біля кожного з двох входів - скульптури з відповідних сцен твору. Як завжди в таких випадках, можна потерти чобіток одному з персонажів та загадати бажання.

Нова Ратуша

Колишній замок, а тепер адміністративна будівля, у яку може вільно зайти кожен турист. Про неї теж маю цікаву історію. Зверніть увагу на ковані ручки вхідних дверей - на них равлики! Кажуть, архітектору, що керував будівництвом, гонорар виплачували із великою затримкою. Так і з'явилися равлики - як символ повільності місцевих чиновників (але чи тільки місцевих?).

Стара біржа

Акуратний барочний будиночок в центрі міста. Назва говорить сама за себе: у 17-19 ст. тут зустрічалися купці для вкладання торгових угод. А ще тут проводились аукціони та бали.

Але що мені подобається у німців - це піклування про пам'ятки архітектури. Давнє та, інколи, майже зруйноване війнами чи природніми катастрофами у минулому, зараз виглядає як новісіньке.

Бібліотека Альбертіна

Шедевр моєї мрії! Ось куди б я приходила найчастіше, якби жила у Лепцігу.

Величезна неоренесансна будівля на Бетховенштрассе з тихими просторими залами, де однаково приємно читати паперові книги чи працювати за комп'ютером. Дивлячись на неї, неможливо уявити, що дві третіх Альбертіни було зруйновано авіанальотами під час Другої світової війни. Реконструкція почалась 1994 року і закінчилась 2002 р. Сьогодні Альбертіна - це головна бібліотека Лейпцігського університету та Головний Архів Лейпцігського університету.

Меморіал "Битва народів"

Це вже не в центрі, але сюди обов'язково треба дійти (якщо не лякає відстань у 4,5 км від Ринкового майдану) або доїхати.

Відома битва відбулась 1813 р. під Лейпцігом. Меморіал, як символ об'єднання народів проти руйнівної армії Наполеона, відкрили чеез сто років, у 1913 р.

Жодне фото не передасть тієї величини і величі, що є насправді! Поряд з цим меморіалом почуваєшся мурашкою, адже його висота аж 91 м!

Можна зайти всередину, піднятись на вищі поверхи, помилуватись краєвидами Лейпцігу з балкону.

Південний парковий цвинтар

Запрошую до прогулянки. Адже це і не парк, і не цвинтар у звичному сенсі. Тут є широкі та вузькі доріжки, лавочки, невеликий ставочок і крематорій, що швидше нагадує середньовічний замок серед дуже вміло облаштованого ландшафту.

Площа парку 82 кв.км - натовпу тут не буде. Шуму і галасу теж.

Меморіал жертвам Голокосту

Без слів.

Мости і парки

Про це, зазвичай, не згадують у рекомендаціях для туристів, але навіть у грудні, за сонячної погоди, приємно прогулятися вздовж Karl Heine Kanal. Особливо після ярмаркового натовпу.

Не знайшла інформації про кількість мостів у Лейпцігу, але тут їх дійсно багато. Як і скверів та парків різної величини - влітку має бути мальовничо.

А ще у Лейпцігу є свій невеликий ботанічний сад та станція човнів.

Мурали

Трапляються справжні шедеври. Причому, у різних частинах міста.

А от підібратись до головного муралу Лейпцігу нам не вдалося, бо територія навколо нього якраз була на ремонті. Хоча він настільки величезний, що вдалося зробити фото здалеку.

Kunstkraftwerk muzeum

Суператракція! Заходиш - і потрапляєш в казку. У нашому випадку це була "Аліса в країні чудес".

В приміщенні колишнього промислового складу облаштовано два великих мультимедійних зали та ще кілька меньших кімнат і коридорів. Буквально усе стилізовано під сюжет дійства: стіни, "живі" картини, меблі. Музика звучить усюди. У залах з головою занурююєшся у цифрову мультиплікацію і на півтори години випадаєш з реальності. Перезавантаження - на відмінно!

Kunstkraftwerk працює з четверга по неділю з 10.00 до 18.00. Вхідний квиток коштує 15 євро. Дітям дешевше.

У нас з входом у цей музей трапилась цікава історія. Я знала, що музей існує, мітка на карті була поставлена, але ніде не натрапила на інформацію, з котрої сторони знаходиться центральний вхід. І оскільки я ні слова німецькою, то ми прийшли за вказаною адресою, відкрили важкенькі великі двері і опинилися одразу в інтерактивному залі, поринули в дійство. Далі пішли досліджувати інші зали, піднялися сходами на другий поверх, спустилися і вийшли до... входу! Нормального центрального входу з касою і квитками. І ось тут я зрозуміла, що ми увійшли через пожежний вихід. Що сталося, те сталося. В таких туристичних містах і місцях краще би дублювати усі важливі таблички і вказівники англійською мовою.

Пам'ятник "Столітній крок"

Знайдете на Ринковій площі і точно не пройдете мимо. Один із символів Лейпцігу, а, в своїй основі, символ нацизму та комунізму водночас, як руйнівних тоталітарних режимів, що "забрали" майже століття.

Зведений у 1984 р. Цікавий своєю неординарністю.

Підсумки

Триденна поїздка виявилась дуже насиченою. Груднева погода не завжди сприяла прогулянкам, а фото, здебільшого, занадто темні через нестачу природнього світла. Але ми так багато усього побачили! А подорожі - це завжди нові враження, емоції, часом - суперечливі думки. Ярмаркова піднесена атмосфера налаштувала на різдвяний лад. Але величезна кількість туристів не дала можливості повноцінно помилуватися архітектурою саме центральної частини Лейпцігу.

Отож, якщо любите глінтвейн і різдвяну атмосферу - то вам у Лейпціг у грудні. Якщо ж налаштовані на спокійніші прогулянки - обирайте міжсезоння.

До зустрічі в наступному місті!

By Valentyna Hudych

Desember 2023