Хускар був останнім пунктом нашого маршруту одноденної поїздки Андалусією. В горах темніло, а дорога від Ронди до Хускару звужувалась, ставала все більш звивистою і небезпечною. Ніякого шансу доїхати швидше за таких умов немає. Тому в самому містечку ми опинилися пізнього вечора - ні місцевих жителів, ні туристів, ні розваг, про які розповідають блогери. Лише казкова атмосфера незвично блакитних невеличких будинків у слабкому світлі ліхтарів, мультяшний декор і тиша сонних гір довкола.



Відверто кажучи, прогулюватись маленькою жіночою компанією пустими вулицями невідомого, хоч і красивого, містечка було трохи моторошно. Але коли на кожному кроці зустрічаєш щось таке, страхи нівелюються.



У Хускар проживає трохи більше 200 людей, але протягом року його відвідують тисячі туристів. Навряд чи вдалося б зробити стільки фото, якби тут був натовп.


День давно завершився, а коротша дорога, якою ми збирались повертатись до Малаги, виявилась недоступною через ушкоджену ділянку. Тому довелось повторити той же маршрут, але вже вночі. Емоції переповнювали. Як і втома. Але впевнено можу сказати: відвідати чотири міста за один день, орендувавши авто, зробити купу незабутніх фото і залишити в пам'яті купу вражень, що ще довго повертатимуться приємним післясмаком - реально!
By Valentyna Gudych
April 2025