Дрезден
Перші згадки про місто Дрезден датовані 1206 р.
В свою еру розквіту місто вступає у 16 ст.
Під час Другої світової війни Дрезден був зруйнований бомбардуваннями - на його відбудову знадобилося 40 р.
Те, що ми бачимо зараз в історичному центрі міста - результат складної роботи, коли замки та собори буквально складали заново по камінчику. Саме тому стіни історичних споруд мають досить суворий чорний колір - це і є оригінальні елементи, що так виразно контрастують на фоні нових, світліших.
Наша подорож, як завжди, починається з вокзалу.
Дрезденський вокзал розташований на правому березі Ельби, в районі Нойштадт (або "Нове місто").
Туристам пригодиться: привокзальний Lidl працює без вихідних, на відміну від інших магазинів, котрі вихідні у неділю.
По дорозі від вокзалу до своїх апартаментів у районі Нойштадт ми встигли зазирнути у кілька внутрішніх двориків. Найцікавіший знаходиться між вулицями Görlitzer Straße, 25 та Alaunstraße, 70, тобто зайти у нього можна через арку в будинку за обома адресами. Склалось враження, що більшість туристів потрапляють туди випадково, хоча це дуже цікавий внутрішній комплекс з яскравими декорованими стінами, сувенірними крамничками і кафе. От і перші враження про Дрезден!
Нойштадт
Це графіті усюди: на стінах, дверях, сміттєвих баках. Є справжні шедеври, котрі фотографую на згадку про Дрезден. Але багато звичайної мазні, яка псує барочні фасади жилих будинків.
Якщо вже ми тут, у Нойштадті, то прогуляємося спершу по його найцікавіших туристичних місцях.
Меморіал Золотий вершник
Знайдете його на широкій пішохідній вулиці Hauptstraße. Меморіал зведений на честь кюрфюста Саксонії і короля Польщі Августа Сильного у 1736 р. Меморіалом можна помилуватись, а вулиця Hauptstraße порадує кількома крамницями, фонтанами та красивими клумбами. Тут же проходять ярмарки та влаштовуються невеликі міські культурно-розважальні події під час свят. Ми перебували у Дрездені напередодні 1 травня - Дня праці, тому і на ярмарці побували, і концерт послухали.
Парк Alaunplatz
Прямуємо вглиб району Нойштадт до парку Alaunplatz, щоб по дорозі роздивитись архітектуру Нового міста. Відверто кажучи, спеціально я б сюди не пішла - парк нічим історично особливим не вирізняється. Але з моєю любов'ю бродити по околицях, я завжди знаходжу ті місця, де дуже мало туристів і де можна поспостерігати за буденним життям місцевих жителів. Так і вийшло: хтось проводив час з дітьми на ігровому майданчику, хтось вигулюва собаку, а хтось прийшов, щоб купити свіжі овочі, фрукти та випічку - у парку є спеціально відведене місце для торгових вагончиків, усе свіже і ціни цілком адекватні - візьміть до уваги цю інформацію, якщо оселилися неподалік і готуєте самостійно.
Garnisonkirche St. Martin
Якщо пройти парк і віддалитися ще більше від центру, то можна опинитися перед дуже красивим храмом. От сюди вже точно не доходять туристи. Тому милуємось архітектурною композицією і повертаємось до Ельби, по дорозі нарешті відвідавши дуже популярне туристичне місце.
Молочний магазин Pfunds Molkerei
Знаходиться за адресою Bautzner Straße, 79 - працює з 1880 р., потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найкрасивіший молочний магазин у світі. Його стіни та стеля викладені кахлями з ручним розписом. В магазин можна зайти просто так, щоб помилуватись інтер'єром, зробити кілька фото та відео, або ж придбати сир та вино, але ціни, відверто кажучи, "кусаються".
Набережна Ельби
Нарешті прямуємо до набережної Ельби. У кінці квітня вона прекрасна! Цвітуть сакури, рододендрони, нарциси та тюльпани. На широких берегах зеленіє молода травичка. Пахне весною!
Якщо не полінуєтеся і пройдетеся вздовж Ельби від меморіалу Leben an der Elbe до Японського палацу, зможете повною мірою насолодитись видами на Альштадт, чудовою архітектурою та квітучими скверами. Нагадую, що ділянка долини річки Ельба у Дрездені у 2004 р. занесена до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Японський палац
Всередину ми не заходили. Зате перекусили канапками посеред квітучих сакур та насолодились видом на Ельбу в японському саду.
З Японського саду можна повернутись до мосту Августа та розпочати оглядати історичний центр, або пройти за течією Ельби до найближчого мосту, перейти на лівий берег і за 300 м, поряд з залізничними коліями, побачите прекрасну споруду, що за архітектурним стилем нагадує мечеть.
Yenidze - фабрика у формі мечеті
Цікавий туристичний об'єкт, однак, сюди доходять лише одиниці, хоча фабрика і знаходиться лише за 1,5 км від центру Дрездену. Отож, схожа на мечеть будівля - це колишня тютюнова фабрика, побудована у 1909 р. Праобразом фабрики стала справжня мечеть Каїру, а оригінальна архітектура дозволила замаскувати труби печей та витяжок під мінарети. Будівля сама по собі стала хорошою рекламою для власника, однак не всім припала до душі близькість "мечеті" до історичного центру Дрездену, тому архітектору, автору проекту, пощастило менше - за свій оригінальний задум він був виключений з Союзу архітекторів Саксонії.
Якщо вже дійшли сюди, то зробимо невеличке коло навколо історичного центру і відпочинемо біля фонтану.
Фонтан Schalenbrunnen
Хороше місце, щоб відпочити у сонячний спекотний день. Поряд великий огороджений ігровий майданчик - інфо для тих, хто подорожує з малечею.
Рухаємось вперед - і нарешті ми у самому серці Дрездену!
Історичний центр міста Дрезден досить компактний - за кілька годин можна роздивитись головні архітектурні споруди, зайти у храми. Отож, прогуляємось!
Тераса Брюля
Ще одна назва - "Балкон Європи". Начитавшись захоплених відгуків в інтернеті, уявляла собі казна що. Фактично ж, це невеликий скверик під кронами дерев, які на кінець квітня ще не виглядали надто чарівно. До цього додайте натовп туристів і ремонтні роботи. А вид на Ельбу та протилежний берег в цьому місці хоч і чарівний, але аж ніяк не кращий, ніж будь де. Тераса Брюля зовсім не вразила.
Панно "Хода князів"
Знаходиться на зовнішній стіні Кінного двору. Ось що про нього варто знати туристу: панно довжиною 101 м зображує тисячолітню історію саксонської династії Віттенів у вигляді процесії лицарів. Створене воно з кахлів мейсенської порцеляни, розписаних вручну. Особливою туристичною розвагою є пошук єдиної дівчинки серед усіх поважних чоловіків, зображених в "Ході князів". Спробуйте і ви знайти цю особу.
Фрауенкірхе
Євангельсько-лютеранський храм у стилі бароко, побудований за наказом Августа Сильного - одна із найбільш помітних споруд Дрездену. Що цікаво: після бомбардування Дрездену у лютому 1945 р. Фрауенкірхе впала вже після пожежі. Довгий час не могли вирішити, чи залишити руїни - як згадку про війну, чи відновити храм. На щастя, храм відбудували у всій його красі. І за це мені подобаються подорожі Німеччиною - тут до деталей опікуються історичною спадщиною і роблять усе можливе для комфорту туристів.
Про ярмарок
Зовсім не шкодую, що ми на нього не потрапили, адже натовп відвідувачів дуже ускладнює оглядання і фотографування міста. Зате ми помилувались оздобою торгових кіосків - це теж німці вміють робити на-відмінно.
Цвінгер
Комплекс з чотирьох споруд, побудований за часів все того ж Августа Сильного. Рекомендую виділити на відвідування цвінгеру та прогулянку його відкритим терасним дахом увесь день, адже саме тут знаходиться знаменита Дрезденська картинна галерея, Музей порцеляни та Фізико-математичний музей.
Увага, туристи! У Дрездені можна купити єдиний квиток для відвідування головних державних музеїв - це значно вигідніше, ніж купувати квиток у кожен музей окремо. Такий єдиний квиток дійсний один день, отже, хочете більше побачити - прокидайтесь раніше. Діти до 16 р. відвідують музеї безкоштовно, однак на касі всеодно доведеться взяти безкоштовний квиток. Також потрібно буде залишити верхій одяг та сумки в гардеробі. Але фотографувати не заборонено, тому телефон чи фотоапарат беремо з собою.
Дрезденська картинна галерея
Картини - це моя любов, тому ця галерея залишилась для мене саме тим місцем, заради якого я би ще раз приїхала у Дрезден. Без сенсу зараз тут розповідати про знаменитих художників і їх твори. Безпрецедентною "приманкою" для туристів є "Сікстинська Мадонна" Рафаеля, але неквапно блукати по залах залишаються навіть ті, хто не вважає себе знавцем мистецтва. Галерея Старих майстрів зачаровує.
Музей порцеляни
Неймовірної краси порцелянові вироби у світлих залах - це музей порцеляни у Дрездені. Тут представлена японська, китайська та мейсенська порцеляна. Роздивлятися усе до найменших деталей та фотографувати буде дуже цікаво. Особливо, якщо знатимете той факт, що європейське виробництво порцелянових виробів розпочалося саме в Мейсені (місто поблизу Дрездена) - до того уся порцеляна була імпортованою зі Сходу.
Находившись по музейних залах, ми вийшли на дах Цвінгеру, по якому можна вільно прогулюватись. Тут своя особлива екзотика і велич.
А потім ще й обійшли замковий комплекс зі сторони каналу. Алея над каналом - мальовниче затишне місце, де можна перепочити на лавочці, милуючись мурами, мостами і цвітінням весняних квітів.
Дрезденський замок-резиденція
Знаходиться тут же, у центрі міста. Перші згадки про нього датуються 1289 р., а сучасного вигляду замок-резиденція набуває у 1901 р. Зараз тут знаходятся кілька музеїв, які я рекомендую обов'язково відвідати.
"Зелене склепіння"
Знаменита колекція коштовностей, колишня скарбниця князів Віттенів. Враження залишились дуже феєричні. Неймовірна майстерність, з якою виконані прикраси, скриньки, фігурки, посуд вражає. Усі деталі такі мініатюрні. Розсипи коштовного каміння. Нічого спільного з сучасними ювелірними виробами. На мою думку, жінки точно залишаться під великим враженням. Особливо від одного з найбільших діамантів у світі - Зеленого діаманту масою 41 карат, унікального зеленого кольору.
Знаменитий Зелений діамант.
Збройова палата
Не думайте, що цей музей буде цікавий тільки чоловікам, бо це вам не кілька ножів та пістолетів на запиленому оксамиті. Дрезденська збройова палата - це кілька просторих залів, в яких знаходиться близько 10 тис. експонатів, виготовлених ювелірами та зброярами, ремісниками та придворними кравцями з усієї Європи. Отож, тут і мечі, саблі, кинжали, і вогнепальна зброя, і обладунки воїнів та князів, і навіть стилізації поєдинків! Колекція величезна. Щоб усе роздивитись варто виділити кілька годин часу. Фотографувати дозволено.
Турецька зала - не пропустіть цю повномасштабну експозицію!
Що ще подивитись у Альтштадт?
Музей транспорту
Був започаткований 1 травня 1952 р., а офіційно відкритий 1956 р.
Verkehrsmuseum Dresden - дісно цікаве місце для усієї родини і туристів будь-якого віку. Зараз там діє шість експозицій: залізничний транспорт, трамваї, автомобілі, мотоцикли і велосипеди, авіація, водний транспорт, модель залізниці.
Експонати зачаровують: усе таке начищене, блискуче, елегантне! Фото поряд зображують транспорт у реальному житті минулих років. Роздивлятися хочеться безкінечно.
Завод Volkswagen
Або як його ще називають Скляна мануфактура. На просторах інтернету є багато відгуків про екскурсію заводом - для тих, хто цікавиться автомобілебудуванням. Я ж більше люблю старовинну архітектуру та мистецтво, тому обмежилась зовнішнім фото заводу і помандрувала далі.
Центральний парк
Must have для прогулянки в хорошу погоду. Сам парк більше схожий на доглянутий ліс, і лише центральна його частина зачаровує прекрасним замком (який, до речі, так і називається Замок в Центральному парку - Palais im Großen Garten) та геометрично правильними алеями між ідеальним зеленим килимом трави і неймовірної краси клумбами. Ще одне місце у Дрездені, де хочеться залишитись надовше.
Ботанічний сад у Центральному парку
Мені дуже сподобався. Експонатів багато, ландшафтно організований цікаво: то піднімаєшся на невеличку гірку, то спускаєшся до малюсінького ставочку; рослини зоновані, а весняний спів птахів додає настрою. Любителям біології щиро рекомендую!
Знову графіті
По цей бік Ельби вони теж зустрічаються, але вже не в такій величезній кількості, як у Нойштадті і значно приємніші для ока. Для мене таке вуличне мистецтво - це про самовираження, толерантність і відвертість.
Прекрасний Дрезден!
Від поїздки залишились найкращі враження. Але не рекомендувала би їхати сюди на одноденну екскурсію: оглянете історичний центр, максимум забіжите в два музеї і все. А музеї Дрездену - це головна його родзинка, це саме те, за чим потрібно їхати у це місто і на що варто відвести більшість часу.
В хорошу теплу погоду варто влаштувати пікнік на набережній Ельби та прогулятись Центральним парком. Варто неспішно пройтись жилими кварталами, бо це завжди про істинне життя міста.
Варто віднайти у Дрездені щось таке, про що не розповідають блогери - відкрити свій Дрезден!
By Valentyna Hudych
April 2023