Скельне місто Адршпах

Або, якщо не обмежуватися пропонованим численними організаторами подібних одноденних поїздок маршрутом, Адршпашсько-Теплицькі скелі - воістину унікальне місце, на відвідування якого варто відвести увесь день, щоб, не поспішаючи, зробити купу фото та відео і залишити спогади, варті щирого захоплення.

Трохи історії

Адршпашсько - Теплицькі скелі - гірський масив у Центральних Судетах,Чехія, фрагмент Столових гір, площею близько 17 км.кв. Історія виникнення цього місця додає колориту до загальних вражень: на місці сучасного гірського масиву дуже-дуже давно було море, що, з часом, висохло, залишивши оголеним дивної краси морське дно, а нині скелі. До 18 ст. усю територію займали велетенські кам’яні стовпи та непролазні хащі. Ситуація змінилася після пожежі 1824 р., що знищила частину лісу, оголила скелі і додала простору. З цього часу тут з’являються загальнодоступні туристичні маршрути.

Як підготуватися до поїздки

Головне у всіх гірських походах - це взуття. Від нього залежить не тільки комфорт, а й особиста безпека. Отож, рекомендую або спеціальне трекінгове, або, принаймні, кросівки, що добре фіксують ногу і мають неслизьку підошву. Обов’язково візьміть з собою дощовик та водонепроникний чохол на рюкзак. І, звичайно, запас їжі та води на увесь день. Зважайте й на те, що серед скель може бути на кілька градусів холодніше, ніж відчувалося у населеному пункті.

Як дістатися

До цього регіону Чехії їдемо поїздом з Вроцлаву (Польща). Квитки наша група купувала завчасно онлайн на поїзд, що вирушає з Вроцлаву о 8.00, але можна було зробити це й безпосередньо у касі залізничного вокзалу.

Поїзд з Вроцлаву до Адршпаху їде близько двох годин - краєвиди, що можна побачити за вікном, подекуди, заслуговують окремого захоплення. Якщо коротко, вже їдучи поїздом, починаєш відчувати ту саму атмосферу гір, в яку незабаром поринеш остаточно у Скельному місті.

Увага! Я пропоную не доїжджати до містечка Адршпах, а вийти на зупинці Teplice nad Metuji skaly. Очевидно, що сюди не привозять великі туристичні групи, отже немає черги на вхід і натовпу на маршруті.

Вхід у Адршпашсько - Теплицький масив платний - квитки можна завчасно купити онлайн або безпосередньо у касі. Розрахунок карткою або готівкою. Якщо не матимете чеських крон, вам порахують по курсу у польських злотих чи євро.

Туристична дорога

На початку маршруту (нагадаю, що ми йдемо від містечка Тепліце над Метуі) вона цілком приємна і нескладна. Якщо хочете потрапити у петлю, що власне і є Теплицькими скелями, на першому розгалуженні стежки повертайте на ліво.

Заблудитися у Адршпашсько - Теплицьких скелях неможливо, адже на маршруті достатньо вказівників та інформаційних пунктів з картою місцевості та зручно облаштованим місцем для відпочинку. Зійти з маршруту теж неможливо - бо просто нікуди. А, зважаючи на невелику площу гірського масиву, розпочавши свій маршрут від Тепліце над Метуі, до кінця дня ви однозначно вийдете з Адршпашсько - Теплицьких скель у м. Адршпах.

Вже через 200 м від розгалуження дороги, з правої сторони, перший оглядовий майданчик, на який можна потрапити, пройшовши кількасот сходинок.

Підйом фінальною частиною скелі ще більш складний - усе це заради панорами потужних гір, що потопають у зелених хащах.

Звучатиме банально, але атмосфера Теплицьких скель справді захоплює! Тут почуваєшся мурашкою серед величі природи. Погода нам дісталась не найкраща: увесь день моросив дощик, лише на кілька хвилин сонце осяювало ліс, і краплини води виблискували діамантами на листі. Але це аж ніяк не зіпсувало враження від маршруту.

Зробивши коло Теплицькими скелями, повертаємось на маршрут, що веде у напрямку Скельного міста Адршпах. Спершу, це переважно зручна дорога лісом без особливих краєвидів.

Подекуди зустрічаються й такі ділянки. Якщо згадати, що в той день дощило, то можна уявити складність пересування по оголеному слизькому корінню та необхідність спеціального взуття.

Скельне місто Адршпах

Це все ті ж самі скелі, от лише маршрут - це, переважно, підйоми та спуски зручними і не дуже сходами, на яких, подекуди, неможливо розминутись. Без відповідної фізичної підготовки буде важкувато, адже доведеться подолати не одну сотню сходонок.

А ще - це вузесенькі скельні “вулиці”, куди може втиснутись лише людина тендітної статури.

Не буду для вас переписувати тут усілякі "цікаві факти", яких і так достатньо на просторах інтернету, бо для мене гори і скелі - це про особливий вайб, про відчуття, які усвідомлюються в тиші, про могутність природи і нескореність людини.

Мало не забула звернути вашу увагу на те, що скелі Адршпаху мають свої назви - знайдете на табличках-вказівниках. Ось ця, наприклад, називається “Коханці”.

Як стане нудно, спробуйте і ви вигадати назву для тієї, що найбільше приглянулась.

Фіналом нашого маршруту було прекрасне озеро з кришталевою водою і величезними рибами. Навколо озера проходить зручна туристична доріжка з кількома оглядовими майданчиками - власне, після усього побаченого, можна було й не обходити озеро, але ми запізнились на поїзд о 17.30 до Трутнова, а до наступного було аж дві години, тому, вже неквапно, був подоланий ще один, останній оглядовий маршрут.

Увага! Якщо ви плануєте в той же день повернутися до Вроцлава, то останній поїзд з м. Адршпах виїжджає о 18.45. Але якщо маєте ще один день, то пропоную на ніч зупинитися у красивому і спокійному чеському Трутнові, до якого за годину доїдете поїздом з Адршпаху. Квитки купуйте у касі залізничного вокзалу в Трутнові або на сайті онлайн

Трутнов

Маленьке, акуратне і спокійне, чеське містечко з населенням заледве більше 30 тис. жителів. Якихось особливих туристичних цікавинок у самому місті немає. І їхати сюди за незабутніми враженнями не варто. Трутнов - це про неквапність, тишу, сусідську атмосферу маленького міста.

Трутнов - це кольорові будинки на нешироких вулицях.

А ще - великий парк, що перетікає у гірський ліс. Десь на стику знайдете облаштований оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний краєвид.

У Трутнові я вперше побачила, що міські вуличні скульптури можуть бути й такими - з старого килиму чи десятка груботканних простирадл.

Загалом, це місто було на маршруті для того, щоб втихомирити враження і остаточно відпочити від буденної суєти. Вдалося.

By Valentyna Hudych
June 2025